Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.1-56

Рубрики:

Пухлини мошонки, її органів (яєчок і придатків) і сім'яних пухирців

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты химиотерапии пациентов с герминогенными опухолями (ГО) в зависимости от стадии и прогноза заболевания. Имеющиеся данные свидетельствуют о перспективности проведения у больных с первичнорефракторными к химиотерапии опухолями, с неблагоприятными прогностическими факторами, с рецидивами ГО высокодозовой химиотерапии (ВДХТ) в сочетании с трансплантацией аутологичных стволовых гемопоэтических клеток. В последние годы при лечении больных ГО указанных категорий используют новые химиопрепараты. В частности, исследовано режим с включением доцетаксела, эффективность и токсичность которого позволяют рассматривать его как препарат выбора в схемах сальвадж-терапии при распространенных стадиях тестикулярного рака перед ВДХТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.1-56

Рубрики:

Пухлини мошонки, її органів (яєчок і придатків) і сім'яних пухирців

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-43

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.1-5

Рубрики:

Пухлини мошонки, її органів (яєчок і придатків) і сім'яних пухирців

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты изучения морфологических свойств опухоли на течение заболевания и продолжительность жизни больных. Наблюдали 120 больных раком полового члена. Для достижения цели исследования проанализированы формы роста и степени анаплазии опухоли. Сделан вывод о том, что эндофитная форма роста, анаплазия G3-4 значительно ухудшает течение болезни и ее прогноз.

Проведено сравнительное изучение гистоструктуры регионарных метастазов несеминомных опухолей яичка у двух групп больных: после забрюшинной лимфаденэктомии (47) и после индукционной химиотерапии с включением препаратов платины (70). Показано, что индукционная полихимиотерапия способствует повышению дифференцировки ретроперитонеальных метастазов у значительного числа больных, что улучшает прогноз.

Оценена продолжительность жизни пациентов с метастатическим светлоклеточным раком почки (МСКРП), пролеченных в объеме циторедуктивной нефрэктомии, с последующей интерферонотерапией, по сравнению с пациентами, которым удаление почки с опухолью не проводили. Для пациентов с МСКРП циторедуктивная нефрэктомия является операцией выбора, удлиняющей жизнь и повышающей качество жизни. Медиана выживаемости (МВ) пациентов после нефрэктомии и адъювантной интерферонотерапии составила 24,1 мес (3 - 84 мес), МВ пациентов, которым проведена интерферонотерапия без нефрэктомии, - 10 мес (3 - 17 мес).

Обстежено та проліковано 216 хворих на несеміномні гермінативні пухлини яєчка (НГПЯ) І стадії. Виявлено прогностичні фактори та проаналізовано їх вплив залежно від застосованої схеми лікування. Вивчено деякі прогностичні фактори, зокрема, тривалість анамнезу до операції, вік хворих, розміри пухлини, наявність судинної інвазії пухлинними емболами, відсоткове співвідношення різних гістологічних типів у складі первиної пухлини, проростання пухлиною білкової оболонки, придатка, сітки яєчка та сім'яного канатика, наявність некрозів у первинній пухлині, крипторхізм у анамнезі. У процесі лікування та спостереження визначено рівень пухлинних маркерів (АФП і ХГТ). Лікування всіх пацієнтів було розпочато з однобічної орхіфунікулектомії. Пацієнти з пухлинною прогресією отримували хіміотерапію. Досліджено вплив однобічної орхіектомії, хіміотерапевтичного лікування та заочеревинної лімфаденектомії на показники спермограми та гормональний статус, визначено рівень ФСГ, тестостерону та ЛГ у процесі спостереження. Встановлено значні порушення сперматогенезу та наявність довготривалих змін у гормональному статусі, зумовлені проведеною хіміотерапією.

У 57 из 145 больных семиномой яичка в I - IIА ст. исследованы изменения спермограммы после односторонней орхиэктомии и лучевой терапии на парааортальную область. Профилактическое облучение подвздошных и надключичных лимфоузлов и средостения не проводили. У 86 % пациентов после лечения диагностировали выраженное подавление сперматогенеза, с его восстановлением через 36 мес. У больных семиномой яичка I стадии после односторонней орхиэктомии перспективной является тактика только наблюдения.

Проанализированы результаты лечения и частоты рецидивирования у 238 больных семиномой яичка I стадии после лучевой терапии (ЛТ) и тактики только наблюдения. Длительная выживаемость больных с I стадией семиномы высокая. Обе тактики - адъювантной ЛТ и наблюдения - дают длительную выживаемость. Следствием ЛТ является значительно меньшее количество рецидивов. Преимущество тактики наблюдения в отсутствии побочных эффектов облучения. Задача состоит в идентификации прогностических факторов, способствующих возникновению рецидивов.

Наблюдали 89 больных типичной семиномой яичка на протяжении от 6 мес до 6 лет. Лучевую терапию проводили на линейном ускорителе с уменьшением полей облучения. Очаговая доза в стадии IIА - 30 Гр, в стадии IIВ - 36 Гр. Безрецидивная выживаемость была 97,1 и 86,4 % в IIА и IIВ стадии соответственно, канцер-специфическая выживаемость - 100 и 95,5 % соответственно. Лучевая терапия с редукцией полей облучения остается эффективным методом лечения семиномы яичка IIА/В стадии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-5

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою визначення морфологічних змін тканини яєчка, які можуть розглядатися як передракові, досліджено перитуморальну тестикулярну тканину 40 хворих із герміногенними пухлинами яєчка (ГПЯ). У перитуморальній тканині яєчка хворих на ГПЯ в 95 % виявлено ознаки порушення сперматогенезу, які характерні для секреторної форми чоловічої неплідності. Поява атипових статевих клітин (TIN) у сім'яних канальцях, що виявлені в 60 % спостережень, і виражена "лейдигізація" інтерстицію, визначена у 82,5 % випадків, - найбільш характерні ознаки перитуморальної тканини яєчка, які можна охарактеризувати як передракові зміни тестикулярної тканини. Пацієнти із секреторною формою чоловічої неплідності, у яких визначаються TIN в сім'яних канальцях і виражена гіперплазія клітин Лейдіга, складають групу підвищеного ризику розвитку раку яєчка та потребують диспансерного нагляду.

У 54 хворих із герміногенними пухлинами яєчка (ГПЯ) різної гістологічної будови вивчено частоту тестикулярної інтраепітеліальної неоплазії (TIN), експресію ОСТ-3/4 і плацентарної лужної фосфатази (PLAP). Установлено, що TIN в паратуморальній тканині виявляють у 75,5 % випадків незалежно від гістологічної будови пухлини. Експресія ОСТ-3/4 (маркера плюрипотентності) зустрічається переважно в недиференційованих стволових ембріональних і зародкових клітинах, які беруть участь у регуляції і підтриманні плюрипотентності. Гіперекспресію PLAP визначено переважно в недиференційованих клітинах семіноми і ембріонального раку. Висока експресія ОСТ-3/4 і PLAP в клітинах TIN підтверджує теорію єдиного цитогістогенезу ГПЯ.

З метою визначення характерних морфологічних змін тканини яєчка, які можна вважати передраковими, досліджено перитуморальну тканину у 40 хворих з герміногенною пухлиною яєчка (ГПЯ), яким виконано орхіектомія та встановлений діагноз за класифікацією TNM. В перитуморальній тканині яєчка у 95 % хворих виявлено ознаки порушення сперматогенезу, характерні для секреторної форми чоловічої неплідності. Появу атипових статевих клітин, що належали тестикулярній інтратубулярній неоплазії (TIN), в сім'яних канальцях, що відзначено у 60 % спостережень, і виражену "лейдигізацію" інтерстицію - у 82,5 % - характерні ознаки, які можна характеризувати як передракові зміни перитуморальної тканини яєчка. Пацієнтів, у яких діагностують секреторну форму чоловічої неплідності, за умови виявлення атипових статевих клітин TIN в сім'яних канальцях і вираженої гіперплазії клітин Лейдига, віднесено до групи підвищеного ризику виникнення раку яєчка, їм показаний диспансерний нагляд.

Спостерігали 340 хворих на несеміномні герміногенні пухлини яєчка (НГПЯ) за наявності регіонарних і віддалених метастазів. В 113-ти (35 %) хворих виконано видалення залишкової пухлини після хіміотерапії. Жіттєдіяльні пухлинні клітини в резидуальній пухлині діагностували у 50-ти (44,3 %) хворих, фібро та некроз - у 36-ти (31,8 %), та дозріла тератома - у 27-ми (23,9 %) хворих. Факторами, погіршуючими прогноз, були підвищений рівень пухлинних маркерів перед операцією, неповне видалення залишкової пухлини та наявність живих пухлинних кліток в резидуальній пухлині.

Наблюдали 340 больных несеминомными герминогенными опухолями яичка с регионарными и отдаленными метастазами. У 113-ти (35 %) выполнено удаление остаточной опухоли после химиотерапии. Жизнеспособные опухолевые клетки в резидуальной опухоли были выявлены у 50-ти (44,3 %), фиброз и некроз - у 36-ти (31,8 %) и зрелая тератома - у 27-ми (23,9 %) больных. Факторами, ухудшающими прогноз, были повышенный уровень опухолевых маркеров перед операцией, неполное удаление остаточной опухоли и наличие живых опухолевых клеток в резидуальной опухоли.

Висвітлено ретроспективну оцінку результатів хірургічного лікування 91-го хворого на рак сечового міхура з використанням ортотопічної інтестинальної пластики сечового міхура в особистій модифікації після радикальної цистектомії. Середній термін спостереження склав 36 міс. Онкологічна смертність склала 9,1 %. Загальне 3-річне виживання склало 87,5 %, безрецидивне 3-річне виживання склало 82,5 %. Канцер-специфічне 5-річне виживання склало 78,3 %. Зроблено висновок, що ортотопічна інтестинальна пластика сечового міхура у обстежених хворих на рак сечового міхура після радикальної цистектомії забезпечує задовільний онкологічний результат лікування.

Дана ретроспективная оценка результатов хирургического лечения 91-го больного раком мочевого пузыря с использованием ортотопической интестинальной пластики мочевого пузыря в собственной модификации после радикальной цистэктомии. Средний срок наблюдения составил 36 мес. Онкологическая смертность составила 9,1 %. Общее 3-летнее выживание составило 87,5 %, безрецидивное 3-летнее выживание составило 82,5 %. Канцер-специфическое 5-летнее выживание составило 78,3 %. Сделан вывод, что ортотопическая интестинальная пластика мочевого пузыря у обследованных больных раком мочевого пузыря после радикальной цистэктомии обеспечивает хороший онкологический результат лечения.

Метою роботи було вивчення прогностичного значення маркерів апоптозу p53 i bcl-2 у хворих на герміногенні пухлини яєчка. У 40-ка хворих за допомогою імуногістохімії досліджували експресію молекулярних генів p53 i bcl-2 у первинній пухлині в залежності від стадії процесу, розмірів і фенотипу пухлини, а також результатів хіміотерапії. Підвищення експресії p53 виявлено у 35-ти (87,5 %), bcl-2 - у 9-ти (22,5 %) пацієнтів. Залежність між стадією процесу, розмірами пухлини й експресією досліджуваних генів не виявлено. Встановлено тісну залежність між ступенем експресії p53 i відповіддю на хіміотерапію. Експресія онкогена p53 може бути використана для прогнозу ефективності хіміотерапії.

Целью работы было изучение прогностического значения маркеров апоптоза p53 i bcl-2 у больных герминогенными опухолями яичка. У 40-ка больных с помощью иммуногистохимии исследовали экспрессию молекулярных генов p53 i bcl-2 в первичной опухоли в зависимости от стадии процесса, размеров и фенотипа опухоли, а также результатов химиотерапии. Повышение экспрессии p53 обнаружено у 35-ти (87,5 %), bcl-2 - в 9-ти (22,5 %) пациентов. Зависимость между стадией процесса, размерами опухоли и экспрессией исследуемых генов не выявлена. Установлена тесная зависимость между степенью экспрессии p53 и ответом на химиотерапию. Экспрессия онкогена p53 может быть использована для прогноза эффективности химиотерапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.1

Рубрики:

Пухлини мошонки, її органів (яєчок і придатків) і сім'яних пухирців

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ